охорона праці
Просмотров : 1060 29-04-2013, 19:42
І. Загальні відомості про навчально-виховний заклад
Трудова дисципліна грунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил. Працівники приймаються на роботу за трудовим договором, контрактом або на конкурсній основі згідно до чинним законодавством. Вони можуть працювати за сумісництвом згідно з чинним законодавством.
Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правильні дії при виникненні аварії.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та інструктажу і пере¬вірки знань з охорони праці, забороняється.
Працівники школи зобов'язані:
- виконувати правила внутрішнього розпорядку, дотримуватися дисципліни праці, трудитися сумлінно;
- виконувати вимоги з охорони праці, безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
- берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники, тощо, виховувати у дітей бережливе ставлення до майна школи;
- у встановлені строки проходити медичний огляд.
Коло обов'язків (робіт), що їх виконує кожен працівник за своєю спе¬ціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями і положеннями, затвердженими в установленому порядку тарифно-кваліфікаційними довідниками посад службовців і тарифно-кваліфіка¬ційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями і правила¬ми внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу.
У школі для вчителів" за погодженням з профкомітетом встановлений п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для інших педа¬гогічних працівників і обслуговуючого персоналу робочий тиждень визна¬чається графіком роботи.
Час початку і закінчення роботи встановлюється у відповідності з ре¬жимом робочого дня і затверджується директором. Робочий час педагогіч¬них працівників визначається навчальним розкладом, графіком роботи ви¬хователів. Тривалість робочого дня обслуговуючого персоналу і робітників визначається графіком змінності, який складається відповідно до встанов¬леної тривалості робочого часу на тиждень. Вихователі залучаються до роботи у загальновстановлені вихідні та святкові дні.
На бажання працівника, який працює у святковий день, йому може бу¬ти наданий інший день відпочинку.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. (витяг із ст.15. Служба охорони праці на підприємстві Закону України про охорону праці)Закон України "Про охорону праці" (поточна редакцiя вiд 16.09.2008)
Необхідність підвищення рівня безпечних умов праці у навчальних за¬кладах зумовлена особливою турботою про збереження життя і здоров'я підростаючого покоління. У процесі навчання учні оволодівають різними виробничими професіями, їх залучають до суспільне корисної, продуктив¬ної праці.
У зв'язку з цим, першочерговим є завдання створення здорових і безпечних умов праці й навчання. Охорона здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу у школі, при залученні їх до суспільне корисної праці повинна бути організована так, щоб заздалегідь виключити можливі не¬сприятливі наслідки, а заходи щодо виконання вимог норм, правил та інст¬рукцій з техніки безпеки, щоб мали попереджувальний, профілактичний характер, тобто виключали б ситуації, які можуть призвести до травматиз¬му. Обов'язковим у роботі з охорони праці у школі є навчання та інструкту¬вання про безпечні методи праці як працюючих , так і учнів.
Виконання вимог правил з техніки безпеки вчителями школи, завіду¬ючими кабінетами, адміністрацією та іншими працівниками є обов'язковим у роботі, спрямованій на організацію безпечних та здорових умов праці співробітників, а також учнів - під час проведення занять у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах.
Основні положення Закону "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів про охорону праці (Основні законодавчі акти з охорони праці).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадин на охорону праці, їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності визначає Закон України "Про охорону праці", введений в дію Верховною Радою з 21 листопада 2002 р. Закон "Про охорону праці" поширюється на всіх громадян, що працюють (Ст. 2).
Закон проголошує, що працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують (Ст. 6).
Працівникам видається безплатно за встановленими нормами спецодяг та інші засоби індивідуального захисту на таких видах робіт:
- на роботах, пов'язаних із забрудненням;
- на роботах, що здійснюються в несприятливих температурних умовах;
- на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці;
- на роботах, пов'язаних із обслуговуванням машин і механізмів (Ст.10).
Якщо нещасний випадок трапиться внаслідок невиконання працівни¬ком вимог нормативних актів про охорону праці, виділяється розмір допо¬моги, який визначається комісією з розслідування нещасного випадку.
У разі смерті потерпілого встановлюється такий розмір одноразової допомоги його сім'ї: не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, і, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті (Ст. 9).
Закон передбачає також відшкодування моральних збитків працівни¬кові, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до них, порушили нормальні життєві зв'язки потерпілого.
Кодекс законів про працю України - основний закон національного трудового законодавства
Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянином України права розпоряджатися своїми здібностя¬ми продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форми власності.
Працівники мають право на:
- відпочинок згідно з законами про обмеження робочого дня та робо¬чого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;
- здорові і безпечні умови праці;
- матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування у ста¬рості, при хворобі, втраті працездатності, а також матеріальну допомогу у разі безробіття;
- об'єднання у професійні спілки;
- вирішення колективних трудових конфліктів.
Закон України "Про охорону здоров'я населення" визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я населення в Україні.
Громадяни зобов'язані:
- піклуватися про своє здоров'я і здоров'я своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;
- проходити своєчасні профілактичні щеплення та медичні огляди; ,
- надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які потрапили в умови, що загрожують їхньому життю і здоров'ю.
Держава, піклується, щоб виробниче навчання підлітків проводилося тільки з тих професій, які відповідають їх вікові, фізичному і розумовому розвиткові та стану здоров'я. Трудове навчання здійснюється під система¬тичним медичним контролем.
Загальні правила електробезпеки
Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засо¬бів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електричної електрики.
Електротравма - це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги.
Особливості електротравматизму:
- організм людини не наділений властивістю , за допомогою якої мож¬на було б визначити наявність електроструму;
- електротравма може виникнути без безпосереднього контакту зі струмопровідниками, частинами устаткування (ураження через електричну Дугу, крокову напругу, тощо);
- електричний струм, проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричиняє ураження внутрішніх органів (порушення нормальної діяльності серця, зупинку дихання тощо).
Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовні¬шнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень елект¬ричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.
Електричний струм, проходячи через організм людини, спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії.
Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, в на¬гріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що стає причиною серйозних функціональних розладів.
Електротермічна дія струму виявляється в розкладанні органічної рі¬дини крові, що призводить до значних порушень її фізико-хімічного скла¬ду.
Біологічна дія струму виявляється у подразненні і збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.
Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можли¬вість тяжкого і смертельного наслідку.
Правильне користування електроенергією виключає випадки ураження електричним струмом.
Основні вимоги, яких потрібно дотримуватись при користуванні електроенергією:
1. Захист від коротких замикань (автомати, пробкові запобіжники) у електропроводці повинен бути завжди справним.
Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, усілякими метале¬вими провідниками ("жучками") може стати причиною нещасного випадку чи пожежі.
2. Основною умовою безпечного застосування електроенергії в при¬міщеннях є справний стан ізоляції електропроводів, електроприладів і апа¬ратів, електричних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових пат¬ронів і світильників, а також електрошнурів, з допомогою яких вмикають в електромережу електроприлади, тому необхідно слідкувати за станом ізоля¬ції, забезпечуючи своєчасний ремонт.
3. Щоб уникнути пошкодження ізоляції, забороняється:
- підвішувати електропровід на цвяхах, металевих і дерев'яних пред¬метах;
- перекручувати проводи;
- закладати провід і шнури за газові і водопровідні труби, за батареї
опалення;
- витягати за шнур вилку з розетки.
4. У будинках, де електропроводка зроблена закритим способом під штукатуркою, забивання у довільні місця стіни цвяхів (костилів) для підві¬шування штор, картин та інших предметів, а також пробивання отворів і боріздок може призвести до пошкодження схованої електропроводки і ура¬ження електричним струмом. Тому всі подібні роботи треба виконувати, попередньо переконавшись у відсутності в даному місці електропроводки.
5. Освітлювальну арматуру і електролампи небезпечно чистити від за¬бруднення і пилюки при ввімкненому вимикачі, тобто під напругою, мокрими чи вологими ганчірками.
Чистку треба виконувати при вимкненому вимикачі сухою ганчіркою, стоячи на підставці, яка не проводить електроструму.
6. Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, елект¬роприлади і апарати заборонено замінювати під напругою. Для цього при¬лад, апарат слід вимкнути з електромережі, а при ремонті електропроводки - викрутити запобіжник (чи вимкнути автомат). Цю роботу повинна вико¬нувати особа, яка обізнана з правилами ремонту.
7. При користуванні переносними приладами, електроінструментами небезпечно одночасно торкатись батареї опалення, водопровідних труб та інших заземлених металевих конструкцій, тому що при пошкодженні ізоля¬ції електричного приладу через тіло людини, яка доторкнулась до названих металевих конструкцій, пройде небезпечний для організму струм.
8. Небезпека ураження електричним струмом може виникнути також у таких випадках:
- при користуванні електроприладами із пошкодженою ізоляцією, еле¬ктроплитками із відкритою спіраллю;
- саморобними електропечами, електроводонагрівачами, при запов¬ненні водою електронагрівальних приладів (чайників, каструль, самоварів, тощо), вже ввімкнених в електромережу;
- при порушенні порядку ввімкнення приладу у електромережу необ¬хідно електрошнур спочатку підключити до приладу, а потім до мережі, а не навпаки;
- при застосуванні оголених кінців проводу замість штепсельних ви¬лок. ,
9. Діти, не усвідомлюючи небезпеки, доторкаються до електроприла¬дів, ввімкнених у електромережу, і часто отримують опіки й більш серйозні травми. Необхідно виключити можливість доступу дітей до електроприла¬дів і відкритих розеток.
10. Особливо обережним треба бути при користуванні електроенергі¬єю у вологих приміщеннях, у приміщеннях із земляною, цегляною і бетон¬ною підлогою (підвали, ванна кімната, вбиральня та ін), які є добрим прові¬дником струму, бо за таких умов небезпека ураження електричним струмом збільшується. Тому в санвузлах та інших подібних приміщеннях не дозво¬ляється встановлювати вимикачі і штепсельні розетки, користуватись ввімкненими в електромережу різними електронагрівальними приладами (плит¬ками, камінами, рефлекторами), пральними машинами і .переносними світи¬льниками, а також використовувати стаціонарні світильники без запобіжної арматури.
Основи гігієни та санітарії
Санітарія - це система організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання захворю¬вань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
- дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів;
- забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням.
Технічні засоби передбачають:
- систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих міс¬цях;
- розробку та конструювання обладнання, що виключає виділення пи¬лу, газів та пари, шкідливих речовин у приміщеннях;
- влаштування систем вентиляції та кондиціювання робочого місця із шкідливими умовами праці;
- забезпечення захисту працюючих від шуму, вібрації, різних видів ви¬промінювання.
Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жі¬нок становлять 10 кг , для підлітків віком 16-17 років встановлені такі гра¬ничні норми переміщення та підіймання важких речей: для юнаків - 12,6 кг; для дівчат - 6,3 кг.
Забороняється використання побутових приміщень не за призначен¬ням. Усі побутові приміщення повинні мати на видному місці укомплекто¬вані аптечки. Дезинфекцію побутових приміщень необхідно здійснювати не рідше одного разу на місяць.
Працівник має право:
- одержувати інформацію про стан свого здоров'я на основі висновків медичної комісії;
- відмовитись від роботи, яка протипоказана йому згідно з медичними висновками.
Працівник зобов'язаний проходити в установленому порядку і термі¬нах медичні огляди та виконувати медичні рекомендації.
Трудова дисципліна грунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил. Працівники приймаються на роботу за трудовим договором, контрактом або на конкурсній основі згідно до чинним законодавством. Вони можуть працювати за сумісництвом згідно з чинним законодавством.
Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правильні дії при виникненні аварії.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та інструктажу і пере¬вірки знань з охорони праці, забороняється.
Працівники школи зобов'язані:
- виконувати правила внутрішнього розпорядку, дотримуватися дисципліни праці, трудитися сумлінно;
- виконувати вимоги з охорони праці, безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
- берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники, тощо, виховувати у дітей бережливе ставлення до майна школи;
- у встановлені строки проходити медичний огляд.
Коло обов'язків (робіт), що їх виконує кожен працівник за своєю спе¬ціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями і положеннями, затвердженими в установленому порядку тарифно-кваліфікаційними довідниками посад службовців і тарифно-кваліфіка¬ційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями і правила¬ми внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу.
У школі для вчителів" за погодженням з профкомітетом встановлений п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для інших педа¬гогічних працівників і обслуговуючого персоналу робочий тиждень визна¬чається графіком роботи.
Час початку і закінчення роботи встановлюється у відповідності з ре¬жимом робочого дня і затверджується директором. Робочий час педагогіч¬них працівників визначається навчальним розкладом, графіком роботи ви¬хователів. Тривалість робочого дня обслуговуючого персоналу і робітників визначається графіком змінності, який складається відповідно до встанов¬леної тривалості робочого часу на тиждень. Вихователі залучаються до роботи у загальновстановлені вихідні та святкові дні.
На бажання працівника, який працює у святковий день, йому може бу¬ти наданий інший день відпочинку.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. (витяг із ст.15. Служба охорони праці на підприємстві Закону України про охорону праці)Закон України "Про охорону праці" (поточна редакцiя вiд 16.09.2008)
Необхідність підвищення рівня безпечних умов праці у навчальних за¬кладах зумовлена особливою турботою про збереження життя і здоров'я підростаючого покоління. У процесі навчання учні оволодівають різними виробничими професіями, їх залучають до суспільне корисної, продуктив¬ної праці.
У зв'язку з цим, першочерговим є завдання створення здорових і безпечних умов праці й навчання. Охорона здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу у школі, при залученні їх до суспільне корисної праці повинна бути організована так, щоб заздалегідь виключити можливі не¬сприятливі наслідки, а заходи щодо виконання вимог норм, правил та інст¬рукцій з техніки безпеки, щоб мали попереджувальний, профілактичний характер, тобто виключали б ситуації, які можуть призвести до травматиз¬му. Обов'язковим у роботі з охорони праці у школі є навчання та інструкту¬вання про безпечні методи праці як працюючих , так і учнів.
Виконання вимог правил з техніки безпеки вчителями школи, завіду¬ючими кабінетами, адміністрацією та іншими працівниками є обов'язковим у роботі, спрямованій на організацію безпечних та здорових умов праці співробітників, а також учнів - під час проведення занять у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах.
Основні положення Закону "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів про охорону праці (Основні законодавчі акти з охорони праці).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадин на охорону праці, їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності визначає Закон України "Про охорону праці", введений в дію Верховною Радою з 21 листопада 2002 р. Закон "Про охорону праці" поширюється на всіх громадян, що працюють (Ст. 2).
Закон проголошує, що працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують (Ст. 6).
Працівникам видається безплатно за встановленими нормами спецодяг та інші засоби індивідуального захисту на таких видах робіт:
- на роботах, пов'язаних із забрудненням;
- на роботах, що здійснюються в несприятливих температурних умовах;
- на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці;
- на роботах, пов'язаних із обслуговуванням машин і механізмів (Ст.10).
Якщо нещасний випадок трапиться внаслідок невиконання працівни¬ком вимог нормативних актів про охорону праці, виділяється розмір допо¬моги, який визначається комісією з розслідування нещасного випадку.
У разі смерті потерпілого встановлюється такий розмір одноразової допомоги його сім'ї: не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, і, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті (Ст. 9).
Закон передбачає також відшкодування моральних збитків працівни¬кові, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до них, порушили нормальні життєві зв'язки потерпілого.
Кодекс законів про працю України - основний закон національного трудового законодавства
Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянином України права розпоряджатися своїми здібностя¬ми продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форми власності.
Працівники мають право на:
- відпочинок згідно з законами про обмеження робочого дня та робо¬чого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;
- здорові і безпечні умови праці;
- матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування у ста¬рості, при хворобі, втраті працездатності, а також матеріальну допомогу у разі безробіття;
- об'єднання у професійні спілки;
- вирішення колективних трудових конфліктів.
Закон України "Про охорону здоров'я населення" визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я населення в Україні.
Громадяни зобов'язані:
- піклуватися про своє здоров'я і здоров'я своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;
- проходити своєчасні профілактичні щеплення та медичні огляди; ,
- надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які потрапили в умови, що загрожують їхньому життю і здоров'ю.
Держава, піклується, щоб виробниче навчання підлітків проводилося тільки з тих професій, які відповідають їх вікові, фізичному і розумовому розвиткові та стану здоров'я. Трудове навчання здійснюється під система¬тичним медичним контролем.
Загальні правила електробезпеки
Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засо¬бів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електричної електрики.
Електротравма - це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги.
Особливості електротравматизму:
- організм людини не наділений властивістю , за допомогою якої мож¬на було б визначити наявність електроструму;
- електротравма може виникнути без безпосереднього контакту зі струмопровідниками, частинами устаткування (ураження через електричну Дугу, крокову напругу, тощо);
- електричний струм, проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричиняє ураження внутрішніх органів (порушення нормальної діяльності серця, зупинку дихання тощо).
Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовні¬шнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень елект¬ричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.
Електричний струм, проходячи через організм людини, спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії.
Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, в на¬гріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що стає причиною серйозних функціональних розладів.
Електротермічна дія струму виявляється в розкладанні органічної рі¬дини крові, що призводить до значних порушень її фізико-хімічного скла¬ду.
Біологічна дія струму виявляється у подразненні і збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.
Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можли¬вість тяжкого і смертельного наслідку.
Правильне користування електроенергією виключає випадки ураження електричним струмом.
Основні вимоги, яких потрібно дотримуватись при користуванні електроенергією:
1. Захист від коротких замикань (автомати, пробкові запобіжники) у електропроводці повинен бути завжди справним.
Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, усілякими метале¬вими провідниками ("жучками") може стати причиною нещасного випадку чи пожежі.
2. Основною умовою безпечного застосування електроенергії в при¬міщеннях є справний стан ізоляції електропроводів, електроприладів і апа¬ратів, електричних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових пат¬ронів і світильників, а також електрошнурів, з допомогою яких вмикають в електромережу електроприлади, тому необхідно слідкувати за станом ізоля¬ції, забезпечуючи своєчасний ремонт.
3. Щоб уникнути пошкодження ізоляції, забороняється:
- підвішувати електропровід на цвяхах, металевих і дерев'яних пред¬метах;
- перекручувати проводи;
- закладати провід і шнури за газові і водопровідні труби, за батареї
опалення;
- витягати за шнур вилку з розетки.
4. У будинках, де електропроводка зроблена закритим способом під штукатуркою, забивання у довільні місця стіни цвяхів (костилів) для підві¬шування штор, картин та інших предметів, а також пробивання отворів і боріздок може призвести до пошкодження схованої електропроводки і ура¬ження електричним струмом. Тому всі подібні роботи треба виконувати, попередньо переконавшись у відсутності в даному місці електропроводки.
5. Освітлювальну арматуру і електролампи небезпечно чистити від за¬бруднення і пилюки при ввімкненому вимикачі, тобто під напругою, мокрими чи вологими ганчірками.
Чистку треба виконувати при вимкненому вимикачі сухою ганчіркою, стоячи на підставці, яка не проводить електроструму.
6. Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, елект¬роприлади і апарати заборонено замінювати під напругою. Для цього при¬лад, апарат слід вимкнути з електромережі, а при ремонті електропроводки - викрутити запобіжник (чи вимкнути автомат). Цю роботу повинна вико¬нувати особа, яка обізнана з правилами ремонту.
7. При користуванні переносними приладами, електроінструментами небезпечно одночасно торкатись батареї опалення, водопровідних труб та інших заземлених металевих конструкцій, тому що при пошкодженні ізоля¬ції електричного приладу через тіло людини, яка доторкнулась до названих металевих конструкцій, пройде небезпечний для організму струм.
8. Небезпека ураження електричним струмом може виникнути також у таких випадках:
- при користуванні електроприладами із пошкодженою ізоляцією, еле¬ктроплитками із відкритою спіраллю;
- саморобними електропечами, електроводонагрівачами, при запов¬ненні водою електронагрівальних приладів (чайників, каструль, самоварів, тощо), вже ввімкнених в електромережу;
- при порушенні порядку ввімкнення приладу у електромережу необ¬хідно електрошнур спочатку підключити до приладу, а потім до мережі, а не навпаки;
- при застосуванні оголених кінців проводу замість штепсельних ви¬лок. ,
9. Діти, не усвідомлюючи небезпеки, доторкаються до електроприла¬дів, ввімкнених у електромережу, і часто отримують опіки й більш серйозні травми. Необхідно виключити можливість доступу дітей до електроприла¬дів і відкритих розеток.
10. Особливо обережним треба бути при користуванні електроенергі¬єю у вологих приміщеннях, у приміщеннях із земляною, цегляною і бетон¬ною підлогою (підвали, ванна кімната, вбиральня та ін), які є добрим прові¬дником струму, бо за таких умов небезпека ураження електричним струмом збільшується. Тому в санвузлах та інших подібних приміщеннях не дозво¬ляється встановлювати вимикачі і штепсельні розетки, користуватись ввімкненими в електромережу різними електронагрівальними приладами (плит¬ками, камінами, рефлекторами), пральними машинами і .переносними світи¬льниками, а також використовувати стаціонарні світильники без запобіжної арматури.
Основи гігієни та санітарії
Санітарія - це система організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання захворю¬вань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
- дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів;
- забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням.
Технічні засоби передбачають:
- систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих міс¬цях;
- розробку та конструювання обладнання, що виключає виділення пи¬лу, газів та пари, шкідливих речовин у приміщеннях;
- влаштування систем вентиляції та кондиціювання робочого місця із шкідливими умовами праці;
- забезпечення захисту працюючих від шуму, вібрації, різних видів ви¬промінювання.
Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жі¬нок становлять 10 кг , для підлітків віком 16-17 років встановлені такі гра¬ничні норми переміщення та підіймання важких речей: для юнаків - 12,6 кг; для дівчат - 6,3 кг.
Забороняється використання побутових приміщень не за призначен¬ням. Усі побутові приміщення повинні мати на видному місці укомплекто¬вані аптечки. Дезинфекцію побутових приміщень необхідно здійснювати не рідше одного разу на місяць.
Працівник має право:
- одержувати інформацію про стан свого здоров'я на основі висновків медичної комісії;
- відмовитись від роботи, яка протипоказана йому згідно з медичними висновками.
Працівник зобов'язаний проходити в установленому порядку і термі¬нах медичні огляди та виконувати медичні рекомендації.
Немного информации об материале: 29-04-2013, 19:42 наш лучший журналист - kinogrant написал статью - "охорона праці" и сразу же добавил её к нам на сайт! Хотелось бы добавить, что наш журналист подобрал лучшее оформление и качественное содержание данной новости. Так же советуем вам посетить категорию Информация, чтобы найти другие отличные материалы, как и этот!
→ Смотрит облако тегов